Закохався заєць у руду лисицю,
Хитру, мудру, славну рижу молодицю.
Любов проклята груди розпирає,
Білим світом ходить він зітхає.

А зайчиха варить, парить, прибирає.
Діток в садок водить, городи сапає.
Що його зайчиха в старому халаті.
Не те що лисиця у шовковому платті.

Задумав заєць піти до лисиці,
В коханні признатись, клятій молодиці.
Прийшов він до неї в нірку заглядає,
Лисиця сміється і його питає:

- ти чого сусіде, приплентавсь так зрання?
- хочу розказати тобі про кохання.
-я б тебе сусіде запросила сісти,
Тільки мені дуже захотілось їсти,

А потім промовить тихим голосочком:
- вкради мені курку або навіть квочку,
Он там живе дядько, звати його Гнатом,
І курей у нього розвелось багато.

Залізь у курник ти, тільки потихеньку,
Там сидить скраєчку  курочка рябенька.
Тільки заєць скочив в той клятий курятник,
Півень навіжений, як підніме крик.

Так що затрусилась та куряча хата,
Кури так кричали, що збудили Гната.
Ну а заєць звісно почав утікати.
Гнат вийшов з хати почав стріляти.

Поранив у ніжку, ще й тріснув у вухо,
заєць додому поскакав щодуху.
Жінка сполошилась: - що з тобою сталось?
- мовчи, бо за мною аж 100 вовків гналось.

Лежить заєць в ліжку, потилицю чуха.
«Бо хвоста не має, ще й позбавивсь вуха»
А коли подумав вийшов на подвір’я
А там на подвір’ї скрізь куряче пір’я.

Підійшов він ближче та як крикне:
-ДОСИТЬ!
Бачить вовк лисиці по дворі курки носить.

Зайшов він до хати діточок обіймає.
- від вашої мами кращої немає.

Мораль зрозуміла, висновок говорить,
Чоловіки любі, шануйте дружину.

Автор тексту: Марія Явтухівна